Індекс маси тіла – ІМТ (англ. body mass index (BMI)) – величина, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси людини та її зростання і тим самим, побічно, оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною, надмірною (ожиріння). Він є важливим для визначення показань для необхідності лікування, у тому числі застосування препаратів для лікування ожиріння.
Показник індексу маси тіла розроблений бельгійським соціологом та статистиком Адольфом Кетле (Adolphe Quetelet) у 1869 році.
Новий критерій розрахунку індексу маси тіла було розроблено математиком з Оксфорда Ніком Трефезеном (Nick Trefethen).
Класифікація ожиріння з ІМТ (ВООЗ, 1997)
| Класифікація | Індекс маси тіла, кг/м2 (ІМТ за Кетле) | Ризик супутніх захворювань |
| Дефіцит маси тіла | менше 18,5 | Низький (підвищений ризик інших захворювань) |
| Нормальна маса тіла | 18,5-24,9 | Звичайний |
| Надлишкова маса тіла (передожиріння ) | 25,0-29,9 | Підвищений |
| Ожиріння I ступеня | 30,0-34,9 | Високий |
| Ожиріння II ступеня | 35,0-39,9 | Дуже високий |
| Ожиріння III ступеня | 40,0 і більше | Надзвичайно високий |